інколи вони тікають... ховаються у безпечному місті... а ти стоїш один серед палаючить нездійсненних та незбагненних подій твого життя і намагаєшся знайти хоча б одне розумне пояснення тому, що коїться навкруги...
чому вони йдуть? тому що вони такі...
не такі як ми...
бо їм потрібно піти і залишити тебе самого...
якщо так. то добре....
просто.
ні-ні. я краще буду мовчати...
я справді краще сховаю свій подив.